У XV ст. занотовані окремо Чернелиця Велика, Чернелиця Гнила; власниками обидвох поселень були Бучацькі. В 1454—1467 роках власниками були Теодорик Бучацький-Язловецький, його сини Міхал Язловецький, Ян (Іван) Монастирський. 1493 року Чернелицею управляла від імени Яна Монастирського Анна — дідичка Чишок.
У податковому реєстрі 1515 року документується піп (отже, уже тоді була церква), млин і 6 ланів (близько 150 га) оброблюваної землі.
В ІІ-й половині XVI ст. Чернелиця отримала права міста. В ІІ-й половині XVII ст. місто було власністю князя Михайла Юрія (Міхала Єжи) Чарторийського, одруженого з вдовою снятинського старости Пйотра Потоцького Евфрозиною з Станіславських. Чернелиця перестала бути власністю Чорторийських перед 1696 роком (з того року походить грамота, засвідчена королем Яном ІІІ Собеським, що Казимир Чорторийський звільнив Франциска та Станіслава Дідушицьких, Миколая Косаковського від претензій на Чернелицю, Чортовець, Заболотів, Косів).
В І-й половині XVIIІ ст. місто було власністю волинського воєводи Міхала Потоцького, потім його сина Пйотра, який частину маєтку в 1774 році продав Пйотру М. Ґартенберґу Садоґурському.
Дослідник Александр Чоловський, крім Потоцьких, співвласниками Чернелицького замку називає представників родин Ґалєцьких, Стадницьких. На початку 1830-х років дідичкою міста була Текля Раціборська. у 1850-60-х роках Наполеон Раціборський. Близько 1880 року дідичем був Кароль Краснопольський; з початку ХХ ст. до 1939 року — Тереза Петрович та інші співвласники. В адміністративному відношенні містечко (після 1867 р.) належало до Городенківського повіту Королівства Галичини.
У 1870-х рр. відомий львівський краєзнавець Антоній Шнайдер опрацював для містечка проект герба: щит розколений: у верхній червоній частині — срібний двічі переламаний пояс (герб роду Язловецьких «Абданк»), у нижній блакитній — срібний семикутний хрест (герб роду Потоцьких — «Пилява»). Авторський ескіз герба зберігся в особистому архіві краєзнавця.
На 01.01.1939 в Чернелиці проживало 3770 мешканців, з них 2360 українців-грекокатоликів, 690 українців-римокатоликів, 100 поляків, 120 польських колоністів міжвоєнного періоду, 500 євреїв.
1939 року Чернелиця була загарбана більшовиками, 1940 року була позбавлена статусу містечка, стала райцентром. У 1957 р. район ліквідовано.
